Проблему досліджувала кореспондент «Відомостей»
Проблеми зі здоров’ям в Анастасії (ім’я з етичних міркувань змінено) почалися в 16 років. Тоді вона стала відчувати біль у правій нирці. Думали — застуда. Столичні лікарі, зробивши необхідні обстеження, виявили «вроджену аномалію сечовидільної системи, порушення прохідності лоханки сечовідного сегменту правої нирки». Потрібне оперативне втручання, — заявили і порадили відносно нескладну операцію зробити в Луцьку, мовляв, волинські лікарі з цим упораються.
— Дитину прооперували невдало, — розповідає мама. — Довгий час трималася температура під 40, не проходив запальний процес. Їй приписували масу антибіотиків, від яких ставало гірше й гірше. Донька вже не могла нічого їсти, втрачала кілька разів свідомість. Добре, що весь цей час із нею був тато (мама готувалася до пологів)...
Згодом лікарі розвели руками і сказали: «Ми все зробили, що могли». Тоді батьки дівчинки стали активно займатися пошуком лікарняного закладу за кордоном. За рекомендацією знайомих вийшли на професора Бара в польському шпиталі в Любліні і повезли дитину на обстеження. Страхового полісу не мали, тому за всі необхідні ліки й операцію внесли 3 тисячі 800 злотих на рахунок клініки. Дівчинка лікувалась 10 днів. За той час їй зробили дві міні-операції. Загальний стан почав поліпшуватись одразу. Вона приймала медикаменти, ходила на процедури і… потроху одужувала.
— Там ледь не щохвилини у палату заходили лікарі або медсестри, — розповідає дівчина. — Вони приносили ліки, казали, що пити, як пити і коли, подавали пігулки і навіть стакан з водою. І жодного разу не посилали в аптеку, як це робиться в нас.
— Зрозуміло, посмішка і гарне ставлення лікаря, свіжа білизна, видана клінікою, а не родичами, без запаху хлорки — це не головне, — продовжують батьки. — За кордоном підхід до пацієнтів принципово інший. До того ж сумлінність і традиційно скрупульозне ставлення до справи фахівців поєднуються з високим професіоналізмом і відповідальністю і не коштує, як дехто думає, сотні тисяч доларів чи євро. Дівчинку поставили на ноги за… 900 злотих (трохи більше 300 доларів), решту — 3100 — повернули.
— Звичайно, якби знали, що так все складеться, відразу повезли б дитину в Польщу, — кажуть батьки. — І обіцяний у нашій лікарні «косметичний» розріз у 22 см міг би бути меншим утричі, запевнили польські фахівці, і двох шрамів від опіків на нозі можна було б уникнути (дівчинці під час операції попекли ногу — вилили якусь рідину).
Добре, що все обійшлося: дівчинка здорова і тільки з острахом згадує ті 2 місяці, проведені у нашій лікарні. Тепер можна лише здогадуватися, чому все більше й більше українців їдуть на лікування за кордон. Та не варто казати однозначно: у нас погано, а за кордоном добре. Медицина в Україні теж на високому рівні, це відзначають і західні медики. У нас є все: і кваліфіковані кадри, і навіть сучасне устаткування. Та в більшості закордонних клінік працює велика кількість практикуючих професорів, які вже «поставили на потік» багато видів операцій, які у нас досі виконуються рідко або взагалі не робляться. Експерти кажуть, що найчастіше наші лікарі направляють у західні клініки онкологічних хворих і тих, кому потрібна термінова трансплантація.
У таких пацієнтів немає вибору: в Україні їм дійсно не допоможуть, остання надія — на західні медичні ресурси. Є області, в яких українська медицина за багатьма показниками відстає від західної, наприклад, ортопедія. У Швейцарії, приміром, уже введений в експлуатацію механізм, що вловлює найдрібніші імпульси в пошкоджених кінцівках. Якщо поступає хоч би щонайменший сигнал, є шанс, що пацієнт ходитиме, — і лікарі вже працюють у цьому напрямку. У Німеччині протезування тазостегнових суглобів — буденна операція, у рік їх проводять по кілька тисяч.
Кардіологія, ортопедія, онкологія, гінекологія, дерматологія, реабілітаційні програми — ось основні напрями, що користуються популярністю у наших пацієнтів, відзначають у волинських туристичних агентствах.
— Наші клієнти все частіше віддають перевагу лікувальним установам Ізраїлю, — розповідає Олена Бабій, директор одного з них. — І їдуть не тільки з метою профілактики, але й із глобальними проблемами, приміром, шкірними захворюваннями, такими як екзема, псоріаз, із хворобами опорно-рухового апарату.
Люди зазвичай приходять з діагнозом, ми його передаємо в медичні ізраїльські установи. Там його розглядають, вивчають, роблять запрошення і виставляють рахунок за ту чи іншу послугу. Це, до речі, організовується дуже оперативно, за лічені дні. Якщо клієнт погоджується, ми допомагаємо з оформленням документів і відправляємо на лікування. Цінова політика медичних закладів Ізраїлю — як державних, так і приватних — майже однакова. Велике значення там мають найновіші методи і технології для лікування багатьох захворювань, експерименти і наукові відкриття поступово здійснюють переворот у медицині. Та й лікування в Ізраїлі зазвичай на 20-30% дешевше, ніж, приміром, у Німеччині, а якість значно вища за вітчизняну.
Швейцарська система охорони здоров’я, за словами Олени Бабій, має також багатопрофільну спеціалізацію, вона передбачає лікування серйозних захворювань. Там є, зокрема, висококласні спеціалісти з зовнішньої і пластичної хірургії та в університетських клініках державного зразка (аналоги обласних клінічних лікарень в Україні), і в приватних. Вони, так само як і в Ізраїлі, вивчають діагноз і надсилають запрошення. Ще одна особливість, продовжує пані Олена, — за кордоном пацієнт вибирає лікаря, а не лікар пацієнта. Якщо, приміром, ви хочете, щоб вас оглянув і оперував саме той спеціаліст, якого ви вибрали, але він працює в іншій клініці, не проблема: лікар приїжджає і «веде» свого пацієнта.
Українці, які лікувалися за кордоном, підкреслюють дуже важливий фактор: вони завжди отримують те, що їм обіцяли! Тільки, звичайно, за немалі гроші. У країнах ЄС, приміром, найдешевша операція обійдеться приблизно в 15 тисяч євро. Однак це не зупиняє багатьох далеко не заможних краян. За оцінками деяких експертів, наші співвітчизники щороку витрачають на лікування за кордоном близько 100 млн. дол. Така ціна недовіри у вітчизняну медицину, рівень якої не задовольняє багатьох громадян і яка вже давно не є для своїх пацієнтів безкоштовною.
В Луцьку є фірма, котра відправляє людей на лікування та оздоровлення за кордоном: http://medtravel.com.ua/ Поїхати на мертве море, чи на лікування в Німеччину чи Туреччину — більш надійно, ніж оббивати пороги вітчизняних лікарень.