Відставка уряду може слідом за президентськими виборами стати для Партії регіонів пірровою перемогою. Сформувати нову коаліцію з регіоналів, блоку Литвина, комуністів, а також куплених і полонених бютівців і нунсівців, можна тільки незаконно
Стежте за руками. Як скидали Прем'єра
«Ну що, буде відставка?» – поцікавився вчора в парламенті кореспондент Фокуса в одного із представників «Єдиного центру», який вийшов передихнути в кулуари парламенту близько 10:30 ранку. «Ну… - депутат із групи Балоги скривив губи й похитав головою, - не все поки складається». «А ви голосувати будете?» Депутат скосив погляд, ще більше скривився й, потисши плечима, коротко вирік: «Ну!» Увесь його вид говорив про те, що він буде голосувати за відставку Юлії Тимошенко.
Незважаючи на ранкові завірення Лесі Оробець у своєму Твіттері про те, що ЄЦ не буде голосувати за відставку уряду, недовіру Юлії Тимошенко в підсумку висловили 243 депутати, включаючи самих соратників Балоги й навіть сімох депутатів від БЮТу (люди Йосипа Вінського й Богдана Губського).
Для підтримки віри перед лицем рядового виборця депутатам варто було б відставляти уряд, принаймні, двічі в тиждень. Може бути, для економіки це було б і не найзручнішим рішенням, але з боку кожному було б зрозуміло: люди працюють! Адже такого аншлагу як учора парламент не спостерігав уже давно. Він гудів як вулик, обстановка була нервозною, від різних депутатів надходили різні дані про хід торгів.
При цьому ще вранці було неясно, чи зберуть голоси для відставки Тимошенко. Особливо ненадійним партнером у такій делікатній справі регіонали вважали давно роздроблену на дрібні вотчини фракцію НУ-НС. От уже два тижні Партія регіонів веде сепаратні переговори з кожним нунсівським князьком у пошуках спроби обіцянками й погрозами набрати необхідних для коаліції депутатів. Депутати залякуватися не хотіли й чекали, коли ж регіонали почнуть пропонувати їм щось більш серйозне, ніж позиції глав парламентських комітетів. Те, що ситуація непередбачена, ставало зрозуміло в приватних розмовах з регіоналами. На запитання про те, якими ж стусанами вони заженуть НУ-НС у коаліцію, донецькі депутати як один в один знервовано відповідали: «От спочатку знімемо Юлю, а потім і про коаліцію подумаємо», при цьому запевняючи журналістів у тому, що від 228 до 231 голосу за відставку Кабміну вони все-таки наберуть.
За що купили
Нунсівці категорично не поділяли думку донецьких колег. Близько 12 годин дня, ще до голосування, кореспондент Фокуса заговорив з одним із представників Самооборони, що представляють так звану групу Давида Жванії. «Не будемо ми голосувати, - відрізав він, - тому що треба було спочатку нормально домовитися про коаліцію, стабільно, а потім уже голосувати проти Тимошенко. Нас влаштовував тільки свій прем'єр-міністр - Яценюк. От якби нам пообіцяли прем'єра-Яценюка, тоді б ми погодилися на обмін. А так – ні». Через два з половиною години цей же депутат, вийшовши із залу засідань, задоволено повідомив: «Проголосував за відставку. Мені ще й два бютівці свої картки дали, я за них теж проголосував». «Так що, Яценюк - прем'єр?» - перепитав журналіст у нунсівця. Відповіддю стала задоволена посмішка й піднятий вгору великий палець.
Виходило, що якась домовленість в останній момент все-таки була досягнута. Із цим питанням на вустах кореспондент Фокуса й підійшов до групи з регіоналів: «Яценюк - прем'єр? Та ну, не сміши нас і не перебільшуй значення Жванії. Прем'єром буде Азаров, першим віце-прем'єром – Колесников. Литвин одержить матеріальну допомогу, збереже пост спікера, його Гриневецький піде на Одеську область, а Шаров ввійде, швидше за все, у Кабмін. Правда, Литвин прагне ще свого брата на міністра оборони пропхнути, але хто ж йому дасть? Міністром оборони стане, нехай починають тремтіти Бровари, перевірений Кузьмук. «Наша Україна» одержить комітети Ради й деяких західних губернаторів. І нехай радіють. Тому що, якщо не підуть у коаліцію – пролетять на перевиборах», - так звучала колективна цитата регіоналів, мало чим відмінна від риторики тижневої й навіть двотижневої давнини.
Коаліція короткої дії
Голосування по відставці Юлії Тимошенко показало одне – своєю жадібністю й погрозами регіонали остаточно відлякали від себе більшу частину НУ-НС. Під час дебатів із приводу відставки уряду лідер об'єднання «За Україну» В'ячеслав Кириленко фактично виступив з передвиборним словом. Він заявив про те, що не бажає «міняти шило на мило» і обмінювати економічний ріст передбачуваної коаліції на приниження українських цінностей. У підсумку, маючи ще півтори тижня назад у ході переговорного процесу близько 30 можливих союзників у НУ-НС і підтримку під час голосувань від більш ніж 20 депутатів, Партія регіонів одержала тільки 15 депутатів, які проголосували за відставку уряду, від цієї фракції. При цьому група Жванії голосувала на користь регіоналів уперше.
Досить розв'язна поведінка в ході переговорів з НУ-НС: велика кількість різноспрямованих інтересів майже поставили хрест на можливій коаліції при участі цієї фракції. А днем раніше сама Тимошенко зруйнувала ще одну розробку команди Януковича – можливість формування коаліції ПР, блоку Литвина, комуністів і позафракційних депутатів. Союз трьох фракцій, якщо Литвин повторює подвиг Олександра Мороза, давав можливість зібрати 219 голосів. За умови, що всі семеро позафракційних вступили б у коаліцію, включаючи колишнього союзника, а тепер ворога Тараса Чорновола, набиралося б рівно 226 голосів. Хитко, але краще, ніж нічого. Нагадаємо, що крім колишніх регіоналів Івана Плюща, Василя Кисельова, Інни Богословської й Тараса Чорновола в рядах позафракційних перебували чотири депутати, вигнаних з БЮТ. Отож, у вівторок вдень БЮТ у терміновому порядку скасував своє рішення про виключення зі своїх рядів Геннадія Задирко, Володимира Каплієнко й Григорія Омельченка, чим підкосив і без того хисткий, але законний план регіоналів.
У сухому залишку після вчорашнього голосування стало зрозуміло одне – усунувши уряд, Верховна Рада явно не здатна запропонувати на голосування нову кандидатуру прем'єр-міністра. А оскільки Литвин оголосив про те, що коаліції нема, лічильник перевиборів запущений. Про те, що регіонали продовжують робити гарну міну при поганій грі свідчить хоча б той факт, що вчора депутати від ПР - Валерій Бондик і Володимир Демидко - внесли законопроект, у якому пропонують уточнити порядок формування коаліції, вписавши в закон про регламент ремарку про те, що коаліцію формує «об'єднання депутатських фракцій, народних депутатів, у яке входить більшість народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради».
По суті, регіонали намагаються протягти формування коаліції в роздріб. І це їм майже вдалося - сьогодні виправлення до регламенту прийняте в першому читанні. Витівка виглядає досить авантюрною, враховуючи, що у вересні 2008 року Конституційний суд роз'яснив положення Конституції про коаліцію, яка є «об'єднанням фракцій парламенту, до складу яких входить не менше 226 депутатів». Бажання перекроїти закон зрозуміле: виправлення дозволили б Партії регіонів сформувати більшість за рахунок шантажу й скупки перебіжчиків з БЮТу й НУ-НС. Однак сьогоднішнє виправлення все-таки виглядає досить сумнівним з погляду Основного закону. Навряд чи коаліцію на основі цих виправлень можна буде сформувати швидко. Та й БЮТ явно не буде сидіти склавши руки й засипле Конституційний суд зверненнями.
У такий спосіб країна, швидше за все, скоро буде переживати підготовку до чергових виборів - парламентських. Що несе для регіоналів нові ризики: кризу ніхто не скасовував, а відповідає за неї тепер Президент Віктор Янукович; Тимошенко стартує на вибори з опозиційного майданчика, сповна використовуючи всі промахи президентської команди й розповідаючи всім про узурпацію влади Банкової; Сергій Тігіпко має всі шанси на вдале полювання в електоральних заповідниках Партії регіонів на південному сході країни. Європейські інститути й Венеціанська комісія теж не стануть мовчати, якщо коаліція буде сформована з порушенням Конституції.
Навряд чи усього цього не розуміє оточення Януковича. Очевидно, розрахунки спонсорів і соратників свіжоспеченого гаранта прості й короткі. Забрати Тимошенко, як-небудь зліпити коаліцію, призначити свого прем'єра. Поки суди все це розглянуть, приймуть рішення, пройдуть дострокові парламентські вибори - фінансові потоки, процеси приватизації й репресивний держапарат перейдуть у потрібні руки.
Сергій Висоцький