Дозволивши формувати коаліцію з окремих депутатів, парламентарії порушили Конституцію. Однак ризики коаліції й уряду Януковича полягають не в цьому. Перебіжчики з БЮТ і НУ-НС одержують можливість шантажувати Кабмін при всякому важливому голосуванні.
Прийнявши зміни до парламентського регламенту, більшість Верховної Ради обійшла перешкоду у вигляді незговірливої фракції НУ-НС і фактично сформували нову коаліцію. Опозиція визнає, що звернення до Конституційного суду політичного результату не принесе. Однак убити новонароджену коаліцію можуть внутрішні протиріччя.
Відтепер і до подальших роз'яснень Конституційного суду коаліція формується не оптом, пофракційно, а в роздріб, з окремих депутатів. Парламентська більшість зі членів Партії регіонів, Блока Литвина, комуністів, позафракційних і депутатів від БЮТ і НУ-НС тимчасово узаконена.
Після того як виправлення до закону були прийняті, їх у той же день підписали спікер парламенту Володимир Литвин і Президент Віктор Янукович. Глава держави, якщо й коливався, чи брати на себе гріх візування спірного із правової точки зору рішення, то недовго. Гарант Конституції заявив: «Ніхто сьогодні не розуміє, що це за Конституція, яка щось заперечує, якщо в парламенті є більшість, готова працювати».
Вибори дорожче
Ще минулого тижня регіонали намагалися домовитися про консолідовану коаліцію з НУ-НС і Блоком Литвина. Однак піти на компроміс, віддавши нунсівцям пост прем'єр-міністра для Арсенія Яценюка, ніхто в Партії регіонів не наважився. Крім того, не могли регіонали задовольнити апетити групи В'ячеслава Кириленка «За Україну» і «Єдиного центру» Віктора Балоги.
Після того як план по конституційнім формуванню коаліції провалився, у Партії регіонів почали підбудовувати під себе закон про регламент Верховної Ради. У підсумку формат коаліції став виглядати в такий спосіб: крім трьох фракцій у більшість входили четверо позафракційних депутатів, шестеро нунсівців і сім бютівців.
- Іти по такому сценарію – це спільне рішення партійної верхівки, – розповіло джерело в Партії регіонів. - Споконвічно багато хто виступав за перевибори й не дуже прагнули формування більшості в такий спосіб. Але потім просто прикинули, у скільки виллються перевибори в парламент (але ж треба ще буде провести й місцеві не пізніше осені), і вирішили, що вкластися в таку коаліцію буде вигідніше.
Торги зі знижками
Незважаючи на розмови про багатомільйонні суми, які йдуть на підкуп депутатів, цього разу обійшлося без великих витрат. Обізнаний у парламентських інтригах співрозмовник визнав: «У коаліцію не довелося багато вкладати. Добре, якщо сума угод доходила до 100-200 тисяч доларів на людину. Це однаково вигідно: залишитися в парламенті, та ще й невеликий бонус одержати».
До останнього моменту регіонали вели переговори про входження в коаліцію з Віктором Балогою (контролює групу «Єдиний центр» у фракції НУ-НС), Давидом Жванією й Миколою Мартиненко. За словами джерела в Партії регіонів, затяжний переговірний процес із цими людьми був обумовлений саме тим, що їх цікавили не гроші, а пости.
"Балога прагне залишити за собою Закарпаття. Крім того, «Єдиний центр» хотів би проштовхнути Тополова на пост міністра вугільної промисловості. Але це їм точно не вдасться. Жванію й Мартиненко, швидше за все, візьме під крило в які-небудь «енергоатомні» схеми Андрій Деркач. Туди ж прилаштують і Третьякова. Хоча люди Йосипа Вінського й голосували через давню ворожнечу з Тимошенко, сам він, швидше за все, нічого не одержить – він чужий. А Іван Плющ голосував просто щоб залишитися в парламенті й бути в розкладах", - так описав співрозмовник хід торгів з угрупованнями усередині НУ-НС.
Джерела в БЮТ, у свою чергу, припустили, що спокусити депутатів могли дійсно не грішми, а посадами: «Когось, наприклад, могли зацікавити квотами заступників міністрів. Щоб люди цих депутатів непомітно зайшли в окремі міністерства й сіли на які-небудь фінансові потоки». За словами бютівців, нинішня коаліція й потрібна «усього на одну годину – призначити Кабмін, а потім усе можуть спокійно сидіти й заробляти».
Нестрашний суд
Спірний правовий характер нових правил формування коаліції заздалегідь ставить її в уразливе положення. Як відомо, Конституція говорить про «коаліцію депутатських фракцій, до складу якої входить більшість народних депутатів». А у вересні 2008 року Конституційний суд спеціально роз'яснив положення Основного Закону про коаліцію: вона є «об'єднанням фракцій парламенту, до складу яких входить не менше 226 депутатів».
Юридична позиція Партії регіонів полягає в тому, що це роз'яснення суду не ставиться до нинішньої ситуації.
- Вересневе роз'яснення торкалося питання про те, чи може коаліція існувати після виходу з неї депутатів Бута й Рибакова в березні 2008 року. По нинішній ситуації роз'яснення суду немає. Ми вважаємо, що діємо в рамках Конституції. Якщо наші опоненти вважають по-іншому, нехай звертаються в Конституційний суд, – пояснив регіонал і віце-спікер Олександр Лавринович.
Один із провідних юристів БЮТ Сергій Власенко вважає, що Конституційний суд чітко роз'яснив, що таке коаліція.
- Але це не так важливо, оскільки в нас у країні складається дивна ситуація, – відзначає Власенко. - Будуть існувати два конкуруючі, але при цьому легітимних нормативних акту – Конституція й роз'яснення Конституційного суду, з одного боку, і закон про регламент – з іншого. Цей закон буде діяти доти, поки його не скасує Конституційний суд. І ми плануємо туди звертатися. Але справа навіть не в тому, що зараз суд перебуває під політичним впливом Партії регіонів і, швидше за все, наше звернення буде розглядатися дуже довго. Навіть якщо суд визнає закон про регламент незаконним, не настане ніяких правових наслідків. Кабмін не йде у відставку, коаліція не припиняє свою роботу – роз'яснення Конституційного суду не буде мати зворотної сили. У президента в цьому випадку з'являється тільки право розпустити парламент протягом 30 днів, якщо коаліція не буде переформатована. І цим правом він може скористатися, а може й не скористатися.
У короткостроковій перспективі рішення про формування подібної коаліції виглядає правильним з погляду політичної доцільності: необхідно призначити свого прем'єра й узяти під контроль роботу уряду. Однак формування конституційно спірної коаліції відіграє проти регіоналів уже в середньостроковій перспективі.
Формат коаліції 219+16, причому заснованої на складній системі взаємних домовленостей, виглядає досить хибким. З одного боку, БЮТ на чолі з Тимошенко буде виявляти постійний опозиційний тиск на перебіжчиків. З іншого боку – акумульовані в Кабміні різноспрямовані інтереси рано або пізно вступлять у конфлікт. Сергій Тігіпко так і порушив питання: «Де гарантія, що торг із цими депутатами закінчиться їхнім входженням у коаліцію й вони не продовжать шантажувати прем'єра й президента при кожнім голосуванні за важливі урядові законопроекти?» І припустив, що в результаті такий варіант виходу з парламентського тупика регіоналам обійдеться дорожче, ніж дострокові парламентські вибори.
Сергій Висоцький