Щоб селяни могли впливати на ціну овочів і фруктів, їм треба об’єднуватись у групи

Приблизно 70-80% аграрної продукції в Україні вирощують селяни-одноосібники та фермери.

Автор: Ольга ЮЗЕПЧУК / Джерело: Відомості

Приблизно 70-80% аграрної продукції в Україні вирощують селяни-одноосібники та фермери. Але продати плоди своєї праці можуть переважно тільки через посередників. Ті ж у свою чергу формують додану вартість продукції, яка після етапів сортування, пакування, транспортування і рекламування врешті потрапляє до споживача. Так і виходить, що у магазини овочі й фрукти надходять за ціною, що на 50-75% перевищує собівартість. Не забувайте також про торгову націнку. Отже, у збитку залишається не лише покупець, а й дрібний виробник, селянин, який виростив на своєму полі картоплю чи моркву, а продати вигідно не може.

Проект Агентства США з міжнародного розвитку «АгроІнвест», що почав втілюватись минулого року та розрахований до 2016-го, одним із завдань ставить створення регіональних і місцевих оптових ринків. Але цьому має передувати етап розгортання мережі заготівельних пунктів і пунктів передпродажної підготовки плодово-овочевої продукції.

— Потрібно сприяти об’єднанню дрібних сільгоспвиробників у групи для спільного зберігання, сортування, пакування продукції, формування більших партій товару, — каже керівник напрямку «Розвиток ринкової інфраструктури» проекту «АгроІнвест» (USAID) Микола Гриценко. — Сьогодні в Україні почали будувати великі овочесховища, на 50, 100 тисяч тонн. Це добре, але зберігати там свою продукцію зможуть тільки великі виробники чи посередники, а не селяни-одноосібники. Скупивши великі партії продукції, власники овочесховищ зможуть диктувати свою ціну на ринку.

Микола Гриценко запевняє, що у деяких видах продукції додана вартість доходить до 75%. Це витрати на сортування, миття, пакування (фірмова упаковка), перевезення, сушіння, заморозку тощо, прибутки з яких отримує посередник. Бо селянин чи фермер сам неспроможний осилити всю передпродажну підготовку.

— 80% замороженої плодово-ягідної продукції у торговій мережі — імпорт, переважно з Польщі, — продовжує Микола Гриценко. — Якби фермери об’єднались у невеликі групи, змогли б поставити свого представника торгувати на оптовому ринку. Могли б закупляти для себе обладнання для заморожування, сушіння, переробки. Разом формувати великі партії уже відсортованої продукції і постачати в супермаркети та на експорт. Аби сприяти створенню таких груп, проект запроваджує конкурс, програми-переможці якого отримають гранти на безповоротній основі у сумі 25 тисяч доларів. Цього вистачить для старту.

Loading...